На мою думку стаття занадто категорична. В такому питанні не може бути однозначних правил "як діяти". ожна тільки давати загальні рекомендації. Нижня страховка не для новачків, а ті хто вже взявся за це, мають усвідомлювати що це з одного боку техніка, а з іншого - мистецтво поведінки в складній ситуації. Двох однакових зривів не буває, і поки він не закінчився, напевно сказати як він закінчиться не можна. І діяти треба відповідно.

Одна из самых распространенных ошибок, которая не описана в статье - это местонахождение страхующего на старте. Чаще всего срахующий отходит от скалы и стоит перпендикулярно линии движения лезущего. В случае срыва веревка натягивается от первой оттяжки к страхующему и падающий скалолаз - останавливается об эту веревку - очень неприятно!!!!
При страховке на первых оттяжках страхующий должен стоять немного сбоку и ближе к скале, чтобы была слабина для возможности компенсировать рывок и вместе с тем при натяжении веревка не оказалась на линии падения!
А вообще нижняя страховка - это творческий процесс, так как в каждый момент страхующий должен чувствовать и соотносить потенциальную траекторию падения лезущего в зависимости от кол-ва свободной веревки и находиться в движении, чтобы быть готовым к срыву в любой момент (в том числе и с выбранной веревкой во время вщелкивания).

Стаття добра, але ще можна доповнити наступним:
1. Під час страхування неавтоматичними присроями, особливо коли автор радить протравлювати шнурок, необхідно радити (навіть наполягати) мати на руках страхувальні рукавички, інакше можливі опіки рук і відповідно інстинктивне відпускання шнурка. Особливо це актуально, коли дівчина вагою близько 50 кг страхує хлопця вагою близько 80 кг, та коли глибина падіння більше 4 м. Переважна більшість страхуючих цим нехтують. Ну і руки будуть чистими.

Стаття добра, але ще можна доповнити наступним:
3. У статті слід оговорити дії страхуючого під час вщовкування лізучим шнурка у відтяжку. Зрив у цей момент приводить до глибокого падіння. Тому видавання шнурка тільки руками триває довго та може призвести до втрати страховки. На страховці слід, у момент коли лізучий підлазить до вщовкнутої відтяжки, відійти на 1-2-3 кроки, потім видавати шнурок руками, а у момент коли лізучий вщовкується у наступну відтяжку, підійти на 1-2-3 кроки. Це швидше і не приводить до втрати страховки під час перебирання шнурка у вісімці (шайбі, стакані і т.д.) та не
призводить до зісмикування лізучого в момент вщовкування через нестачу шнурка.